Небеса плакали, дождик приспускали
Когда их Сына на кресте распинали.
А когда с Него кровь потекла
Они от горя черными стали
В глазах их молнии сверкали
И в горле громы клокотали
За что Невинного,
За что вы люди распяли?
А когда их Сын дух испустил
Небеса от боли громами вскричали
И на землю дождём слезы упали.
Дождь яростно по земле стучал
Он, как будто словами кричал:
Люди, безумные люди
Кто право такое вам дал,
Чтоб Сын Божий безвинную кровь проливал?
Ветер с гневом на них налетал,
Он на всех кидался, он кричал
Будь моя воля, я б вас всех посметал.
Вихри земные от безумства
В небесах метались,
И со злостью дикой, на землю кидались
С Сыном своим на земле прощались.
Они растерзанным криком вопили:
Люди, люди, что вы натворили?
Сына нашего за что погубили?
И молнии от бешенства о землю долбились
Муки их Сына в них самых вместились
А как страшно громы грохотали
Воздух и землю они сотрясали
Сына своего снять с креста
Права не имели.
Небеса выплакали все, что в себе имели
Еще немножко они пошумели
И прочь улетели.
А как радовались небеса
Когда встречали Сына они у себя
Тучки от радости белыми стали
Громы вдали довольно, тихонько урчали
Ветры ласково Сына обнимали
В обитель небесную Его провожали.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 9452 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.